дом админа - блог системного администратора
Головна сторінка Зразки кримінально-процесуальних документів "НОВИЙ КПК" КОМЕНТАР ДО УХВАЛИ СЛІДЧОГО СУДДІ ПРО ЗАСТОСУВАННЯ ЗАПОБІЖНОГО ЗАХОДУ
Ukrainian (UA)Russian (CIS)

КОМЕНТАР ДО УХВАЛИ СЛІДЧОГО СУДДІ ПРО ЗАСТОСУВАННЯ ЗАПОБІЖНОГО ЗАХОДУ


 

Згідно з ч. 2 ст. 110 КПК, усі судові рішення слідчого судді оформлюються у формі ухвали.

Ухвала слідчого судді – це процесуальне рішення, у якому обґрунтовуються результати розгляду клопотання слідчого (прокурора) або іншого учасника кримінального провадження. Ухвала також повинна відповідати такому критерію, як вмотивованість, про що свідчить зміст ч. 2 ст. 12, ст. 13, ч. 1 ст. 16, ч. 2 та ч. 3 ст. 34, п. 11 ч. 3 ст. 42, ч. 3 ст. 81 та ін. статей КПК. Відповідно до ч. 4 ст. 370 КПК, вмотивованим є рішення, в якому наведені належні й достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Зміст ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу повинен відповідати як загальним вимогам, передбаченим у ст. 372 КПК, так і спеціальним вимогам, встановленим кримінально-процесуальний Законом.

Таким чином, кожна ухвала слідчого судді про обрання запобіжного заходу повинна мати такі елементи:

1) вступна частина із зазначенням:

- дати й місця її постановлення;

- назви та складу суду, секретаря судового засідання;

- найменування (номера) кримінального провадження;

- прізвища, ім’я і по батькові підозрюваного, року, місяця і дня його народження, місця народження і місця проживання;

- закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа;

- сторін кримінального провадження та інших учасників судового провадження;

2) мотивувальна частина із зазначенням:

- суті питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається;

- встановлених судом обставин із посиланням на докази, а також мотивів неврахування окремих доказів;

- мотивів, з яких суд виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався;

Слід зазначити й відомості про таке:

- обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК (наприклад, спроба підозрюваного незаконно впливати на свідка чи потерпілого, можливість вчинення іншого правопорушення);

- обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК;

- посилання на докази, які обґрунтовують ці обставини (наприклад, протокол допиту потерпілого або наявність речових доказів вилучених під час огляду місця події);

3) резолютивна частина із зазначенням:

- висновків слідчого судді із визначенням:

  • конкретного виду запобіжного заходу, який підлягає застосовуванню;
  • одного або кілька обов’язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК крім загального зобов’язання що покладаються на підозрюваного у випадках застосування запобіжного заходу, не пов’язаного з триманням під вартою;
  • точної адреси житла, яке підозрюваному забороняється залишати, у випадку застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту (ч. 3 ст. 196 КПК);
  • розміру застави з урахуванням обставин та вимог, передбачених ч. 4 та ч. 5 ст. 182 КПК, у випадку застосування запобіжного заходу у вигляді застави;
  • дати закінчення дії ухвали у межах строку, передбаченого кримінально-процесуальним Законом в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або домашнього арешту (ч. 4 ст. 196 КПК);
  • розміру застави, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обов’язків, передбачених ст. 194 КПК, які будуть покладені на підозрюваного в разі внесення застави, наслідки їх невиконання при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (крім випадків, передбачених ч. 4 ст. 183 КПК);
  • відомості про особу (осіб), яка поручається за виконання підозрюваним покладених на нього обов’язків відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК у випадку застосування запобіжного заходу у вигляді особистої поруки;

- строку і порядку набрання ухвалою законної сили та її оскарження у випадках передбачених законом.

Необхідно звернути увагу на таке:

- за загальним правилом ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення (ст. 205 КПК);

- однак ухвала слідчого судді про обрання запобіжного заходу у вигляді застави до підозрюваного, який не тримається під вартою, може бути виконана протягом п’яти днів. У вказаний термін підозрюваний зобов’язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що підтверджують вказаний факт слідчому, прокурору, суду (ч. 6 ст. 182 КПК);

- ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому КПК (ст. 203 КПК);

- сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців (ч. 6 ст. 181 КПК).