дом админа - блог системного администратора
Головна сторінка Зразки кримінально-процесуальних документів "НОВИЙ КПК" КОМЕНТАР ДО КЛОПОТАННЯ ПРО ЗАСТОСУВАННЯ ЗАПОБІЖНОГО ЗАХОДУ
Ukrainian (UA)Russian (CIS)

КОМЕНТАР ДО КЛОПОТАННЯ ПРО ЗАСТОСУВАННЯ ЗАПОБІЖНОГО ЗАХОДУ


КОМЕНТАР ДО КЛОПОТАННЯ ПРО ЗАСТОСУВАННЯ

ЗАПОБІЖНОГО ЗАХОДУ

 

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання ризикам зазначеним у ч. 1 ст. 177 КПК[1].

Підставою застосування запобіжного заходу згідно з ч. 2 ст. 177 КПК є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені в ч. 1 ст. 177 КПК.

Під час досудового розслідування запобіжні заходи застосовуються слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора (ч. 4 ст. 176 КПК).

 

Клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування (ч. 1 ст. 184 КПК).

Згадане клопотання повинно містити:

- короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, в якому підозрюється особа;

- правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;

- виклад обставин, що дають підстави підозрювати, обвинувачувати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини;

- посилання на один або кілька ризиків, зазначених у ч. 1 ст. 177 КПК;

- виклад обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини;

- обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м’яких запобіжних заходів;

- обґрунтування необхідності покладення на підозрюваного конкретних обов’язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК[2].

 

Слід звернути увагу, що застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні повинно відповідати не лише вимогам гл. 18 КПК «Запобіжні заходи, затримання особи», а й положенням ст. 132 КПК «Загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження». Згідно ч. 3 згаданої статті, застосування заходів забезпечення кримінального провадження (у тому числі й будь-якого запобіжного заходу) не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Строк розгляд клопотання. Клопотання про застосування запобіжного заходу розглядається слідчим суддею невідкладно, але не пізніше сімдесяти двох годин із моменту фактичного затримання підозрюваного, обвинуваченого або з моменту надходження до суду клопотання, якщо підозрюваний, обвинувачений перебуває на свободі, чи з моменту подання підозрюваним, обвинуваченим, його захисником до суду відповідного клопотання (ст. 186 КПК).

 

Особливості подання клопотання про застосування запобіжного заходу.

Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених КПК (ч. 2 ст. 177 КПК).

До підозрюваного у скоєнні злочину, за який передбачено основне покарання у вигляді штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (понад 51 000 грн.), може бути застосовано запобіжний захід лише у вигляді застави або тримання під вартою у випадках та в порядку, передбачених гл. 18 КПК (ч. 7 ст. 194 КПК).

Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється у скоєнні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі (ч. 2 ст. 181 КПК).

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно в разі, якщо жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти передбаченим у ч. 1 ст. 177 КПК ризикам та при дотриманні правил, передбачених у ч. 2 ст. 183 КПК.

Копія клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, надається підозрюваному не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання (ч. 2 ст. 184 КПК).

Застосування запобіжного заходу до кожної особи потребує внесення окремого клопотання (ч. 4 ст. 184 КПК).

До клопотання про застосування запобіжного заходу, згідно з ч. 3 ст. 184 КПК, додаються: копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання; перелік свідків, яких слідчий, прокурор вважає за необхідне допитати під час судового розгляду щодо запобіжного заходу; підтвердження того, що підозрюваному надані копії клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу.

Якщо після подання клопотання про застосування запобіжного заходу слідчому, прокуророві стали відомі інші обставини, що можуть вплинути на вирішення судом питання про застосування запобіжного заходу, він зобов’язаний доповнити чи змінити клопотання, або замінити його новим клопотанням (ч. 2 ст. 185 КПК).

Якщо після подання клопотання про застосування запобіжного заходу прокурору стали відомі обставини, що виключають обґрунтовану підозру у вчиненні особою кримінального правопорушення, він зобов’язаний відкликати клопотання про застосування запобіжного заходу (ч. 2 ст. 185 КПК).

 



[1] Запобігання спробам підозрюваного: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, фахівця в цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється.

[2] Застосовуючи запобіжний захід (окрім тримання під вартою) слідчий суддя зобов’язує підозрюваного прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов’язків, а саме: прибувати до визначеної службової особи зі встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом; не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом; пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності; докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

 

 

До апеляційного суду Вінницької області

…………………………………………….,

який проживає за адресою: вул. …………………..,

с. _____________ _____________ району

_____________ обл., поштовий індекс _____

 

Апеляція

 

16 березня 2010 року _____________ районний суд _____________області визнав мене винним у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України і призначив покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік 6 місяців.

Вважаю зазначений вирок незаконним, оскільки призначене мені покарання за своїм видом є занадто суворим і не відповідає ступеню тяжкості скоєного мною злочину і моєї особи з наступних підстав.

З 14 вересня 2000 року я працюю тваринником на фермі товариства з обмеженою відповідальністю Нива ” с. _____________ _____________ району _____________ області, однак заробітну плату за місцем роботи мені не виплачують.

Увечері 18 січня 2010 року, повертаючись з роботи додому, я спіткнувся біля свого будинку і упав на лід, зламавши при цьому ліву руку.

Грошей на лікування у мене не було, і я вирішив вчинити крадіжку комбікорму із ферми за місцем роботи.

Викрадений комбікорм я продав своїм сусідам, а отримані від них гроші в сумі 155 гр. витратив на придбання ліків, що підтверджується наданими мною під час досудового слідства товарними чеками аптеки.

При ухваленні вироку суд цього до уваги не взяв.

Не врахував він і того, що я вперше притягуюся до кримінальної відповідальності, позитивно характеризуюся за місцем роботи і проживання.

Після вчинення злочину я повністю визнав себе винним, щиро покаявся, активно сприяв розкриттю злочину і повністю відшкодував завдані збитки.

На підставі викладеного й у відповідності з п. 1 ч. 1 ст. 347, п. 1 ст. 348, п. 1 ч. 1 ст. 366, п. 5 ч. 1 ст. 367, ст. 372, п. 1 ч. 1 ст. 373 КПК України

 

прошу:

 

змінити оскаржений вирок _____________ районного суду _____________ області від 16 березня 2010 року, звільнивши мене від відбування покарання з випробуванням.

 

Додаток:

 

1. Копія апеляції.

 

„____” ____________2010__ р. ______________